У періоди криз діти найбільш вразливі. Коли кризові ситуації зачіпають їх безпосередньо або ж діти піддаються впливу обставин, що завдають психологічної чи моральної травми через засоби масової інформації, важливо захищати їх емоційне благополуччя так само, як і фізичну безпеку. Далі пропонуються рекомендації про те, як батьки можуть допомогти своїм дітям впоратися з важкими подіями.
1. Будьте обізнані про поширені реакції дітей на травмуючі ситуації
Кожна дитина унікальна в тому, як вона реагує на загрозливі події. Деякі діти стають більш тихими або замикаються, а інші стають дратівливими або влаштовують істерику з метою привернути до себе більше уваги. Багато дітей починають вести себе, як малюки (тобто регресують), наприклад, смокчуть палець або чіпляються за батьків, не відходять від них. Важливо пам'ятати, що все це – нормальна реакція дітей на чинники, які завдають травми, і зберігати спокій та проявляти турботу у ставленні до них.
2. Будьте готові справлятися з дитячими страхами та тривогами
Поширені дитячі страхи можуть посилюватись після пережитої кризової ситуації. Діти починають сильніше боятись темряви й самотності. Частішають проблеми зі сном і такі симптоми, як болі в животі й головний біль, особливо в дітей молодшого віку, які не можуть висловити, що саме вони відчувають. Ви можете допомогти їм заспокоїтися, читаючи казки, програючи ніжну, тиху музику, погладжуючи малюків по спині та пропонуючи їм смачну їжу. Дітей треба заспокоювати і словами, і теплими, сповненими любові обіймами.
3. Забезпечуйте дітям відчуття безпеки
Оскільки, переживаючи важкі події, діти відчувають себе вразливими та пригніченими, батькам дуже важливо в першу чергу зосередитись на захисті своїх дітей і забезпеченні їм фізичного комфорту – ковдр, улюблених продуктів, заспокійливих занять, щоб відновити їх почуття безпеки. Час, що проводиться всією родиною разом, – це справжній притулок для дітей у періоди невизначеності.
4. Обмежуйте доступ дітей до новин
У жодному разі не покладайтесь на новини як джерело необхідної дітям інформації. Звуки й образи репортажів часто занадто яскраві для дітей і змушують їх переживати травмуючі події ще сильніше. Важливо роз'яснювати їм, що відбувається й давати чесні відповіді, дотримуючись основних фактів і не вдаючись у деталі, а потім переконувати малюків у тому, що їх безпека для вас важливіше над усе.
5. Слухайте своїх дітей
Намагайтесь давати дітям можливість для вираження своїх почуттів і занепокоєнь. Ставте відкриті запитання: «Які новини ти чув?», «Як ти себе почуваєш?», «Чи є в тебе якісь запитання?». Так діти зможуть розповісти про свої потреби. Активно слухайте, не намагайтесь виправляти або применшувати значення їх емоцій і чітко та ясно висловлюйте свою підтримку: «Ми робимо все, що в наших силах, щоб ти був у безпеці».
6. Просіть дітей описувати й малювати свої хвилювання
Деякі малюки не хочуть висловлювати свої хвилювання, тому необхідно дати їм можливість виразити себе іншими способами. Письмо й малювання можуть допомогти малюкам справитися з тим, що їх турбує. Використовуйте це як можливість нагадати їм про те, що їхні почуття цілком нормальні. Ви допоможете дітям, якщо продовжите уважно слухати їх протягом усього процесу емоційного одужання.
7. Не забувайте гратись
Гра – це природна форма спілкування й обробки подій кожної дитини. Під час гри діти можуть розповідати історії про те, що вони чули й відчувають, навіть якщо не повністю розуміють це. Це також здоровий спосіб відволіктись від важких життєвих обставин, який допомагає виплеснути енергію та стрес.
8. Демонструйте здорове вміння долання кризових ситуацій
Ваші діти чекають від вас не тільки розради, а й навчання того, як правильно справлятися зі своїми складними емоціями. Давайте собі достатньо особистого часу на осмислення того, що ви переживаєте, щоб у вас був запас сил для допомоги своїм дітям. Але не думайте, що ви повинні постійно приховувати ознаки біди, горя, кризової ситуації – коли ваші діти бачать вас засмученими, станьте для них прикладом і скажіть, що хоча зараз вам сумно й важко, ви знаєте способи зробити так, щоб незабаром вам стало краще.
9. Слідкуйте за поведінкою дітей протягом певного проміжку часу
Хоча зміна дитячої поведінки у відповідь на емоційну травму цілком нормальна, симптоми стресу можуть стати проблемою, якщо будуть зберігатись досить довго. Просто слідкуйте за змінами в їжі, сні, іграх, навчанні та спілкуванні своїх дітей; якщо позитивні зміни не відбуваються протягом тривалого періоду часу, звертайтесь по професійну допомогу.
10. Надихайте дітей на позитивні реакції
Після пережитого діти повинні відновити відчуття власних можливостей, гнучкості йжиттєстійкості. Допоможіть їм спрямувати свої почуття в конструктивне русло та знайти способи допомогти іншим людям. Коли діти пишуть листівки, беруть участь у волонтерській діяльності разом з усією родиною, це не тільки допомагає їм зосередитись на позитиві, а й задає тон для прийняття всіх життєвих негараздів і протистояння їм.
Джерело: http://childdevelop.com.ua/articles/psychology/1711/
|