Звіт
про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи за темою
«Система формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти»на базі Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
за вересень 2015 р. – жовтень 2016 р
Відповідно до Програми дослідно-експериментальної роботи, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 22.06.2015 № 669 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти» основними завданнями І (організаційно-підготовчого) етапу експерименту визначено:
проведення організаційних нарад, науково-методичних консультацій з учасниками дослідно-експериментальної роботи з метою підготовки їх до інноваційної діяльності та вивчення змісту дослідно-експериментальної роботи;
вивчення інноваційного потенціалу, яким володіє педагогічний колектив, та визначення прогресивних педагогічних технологій, якими повинен володіти колектив для реалізації завдань експерименту;
проведення ґрунтовного аналізу: філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми формування ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної складової; досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо створення відповідного освітнього середовища, сприятливого для формування ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної складової;
інформаційне забезпечення експериментальної діяльності;
визначення та уточнення функціональних обов’язків педагогічного колективу у системі вирішення завдань експерименту;
налагодження співпраці з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами для проведення спільної науково-дослідної, експериментальної та пошукової роботи;
організація роботи психолого-педагогічного супроводу експерименту;
формування творчих груп експериментального навчального закладу за темою дослідження;
проведення круглих столів, нарад, інших зібрань науковців і вчителів;
підведення підсумків І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.
Навчальними закладами, яким надано статус базових у запровадженні дослідно-експериментальної роботи за означеною темою, визначено: Львівський НВК з поглибленим вивченням німецької мови «Спеціалізована школа І ступеня – гімназія» імені Василя Симоненка та Миколаївська гімназія Миколаївської районної ради Львівської області.
Педагогічними колективами даних навчальних закладів досліджено та проаналізовано формування ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної складової в процесі навчання та виховання у педагогічній теорії та практиці, а також проведено організаційні наради, науково-методичні консультації з учасниками дослідно-експериментальної роботи з метою підготовки їх до інноваційної діяльності та вивчення змісту дослідно-експериментальної роботи.
Львівським НВК з поглибленим вивченням німецької мови «Спеціалізована школа І ступеня – гімназія» імені Василя Симоненка:
- проаналізовано нормативно-правові акти з питань функціонування і розвитку освіти в Україні (вересень 2015 р. − травень 2016 р.), ознайомлено педагогічний колектив з Положенням про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад та Програмою дослідно-експериментальної роботи за темою «Система формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти» на педагогічній раді (протокол № 1 від 28.08.2015 р. ); питання цілей та завдань експерименту обговорено на засіданні батьківського комітету та винесено окремо на загальногімназійні батьківські збори та засідання учнівського парламенту (жовтень 2015 р.);
- проведено науково-методичні консультації для педагогів НВК за участі методистів Львівського НМЦО, викладачів кафедри педагогіки ЛНУ ім. І. Франка з питань сучасних освітніх інструментів у навчанні, формування ключових компетентностей учнів, методів формування креативного мислення дитини, створення системи національного виховання в умовах міської школи, концепції адаптивної школи (мета - створення освітнього середовища, яке допомагає учню реалізувати себе як суб’єкта власного життя, діяльності та спілкування ) - листопад 2015 р. – червень 2016 р.;
- На базі навчальних закладів проведено зустріч – консультацію для педагогічного колективу з питань шляхів реалізації проекту, його завдань та очікуваних результатів із науковим керівником проекту, головним спеціалістом МОН України Таранік-Ткачук К.В., науковими консультантами.Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Пастушенко Н.М, Крайня М.І., Кириленко С.В., начальник відділу дослідження підготовки вчителів ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та координатором проекту Киян О.І. старший науковий співробітник відділу дослідження підготовки вчителів ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (10.11.2015 р.);
- на засіданнях методичних кафедр конкретизована участь педагогів у дослідно- експериментальній роботі та затверджено кандидатури вчителів, які увійшли до складу творчих груп.
Ініціативною групою НВК з вересня 2015 року розпочато вивчення досвіду шкіл України й Львова з питань формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти. Були організовані майстер – класи за участю провідних учителів словесності міста з теми інноваційності викладу навчального матеріалу, використання ІКТ у навчально-виховному процесі (учитель Львівської сш № 99 Телішевська Л., вч. НВК ім. В. Симоненка Угрин Т.І., Климець Б.М.) – вересень 2015 р. У січні 2016 року проведені педагогічні читання з вивчення педагогічної спадщини В. Сухомлинського, М. Монтессорі, Я. Корчака, Й.-Г. Песталоцці (вивчення історії розвитку та сучасного стану проблеми ціннісних орієнтацій учнів, оцінювання попередніх надбань, потреби змін). У листопаді 2015 року та лютому 2016 року відбулися на базі НВК методичні семінари вчителів-словесників з районів області, підготовлені працівниками кафедри гуманітарної освіти Львівського інституту післядипломної освіти вчителів (методист Крайня М.І.) з питань формування і розвитку соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією засобами слова. У травні 2016 року словесники НВК були учасниками майстер-класу «Сучасні вимоги до організації виховних заходів у навчальному закладі» (вч. Булачек А.П.). На засіданнях методичних кафедр вчителі ознайомилися з Концепцією моделі адаптивної школи (Одеська ЗОШ № 52), концепцією розвитку позитивного мислення дітей (С.В. Білецька, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. Сковороди), технологією «Створення ситуації успіху» (автор-розробник А. Бєлкін).
Миколаївською гімназією Миколаївської районної ради Львівської області:
- проведено організаційні наради та науково-методичні консультації з членами педагогічного колективу щодо проведення дослідно-експериментальної роботи з метою підготовки їх до реалізації завдань експерименту;
- визначено наявність інноваційного потенціалу педагогів, якими виступають наступні чинники: творча здатність генерувати нові ідеї; високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальна глибина і різнобічність інтересів; відкритість особистості педагога новому і сприйняття різних ідей, думок, поглядів, концепцій, що базується на толерантності особистості, гнучкості та широті мислення;
- відібрано для апробації та застосування під час експерименту різноманітні сучасні педагогічні технології: особистісно орієнтована технологія; технології розвивального навчання; технологія проектного навчання; блочно-модульна технологія; ігрові технології навчання; інтерактивні технології навчання; проблемне навчання; комп’ютерні (інформаційні) технології навчання, інформаційно-комунікаційні технології; технології превентивного навчання; технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (за В.Д. Шаталовим – опорні конспекти); тестові технології. Члени творчої групи гімназії готують аналітично-інформаційні матеріали для подання на наступному етапі експериментальної роботи щодо успішності та ефективності використання кожної з технологій.
- проведено ґрунтовний аналіз наукової літератури щодо даної тематики (що засвідчує перелік виданих за час експерименту статей у фахових виданнях і додаткових матеріалів), зокрема психолого-педагогічні аспекти цілісного розвитку особистості учня були досліджені у працях вітчизняних вчених: Б. Ананьєва, В. Андреєва, Ю. Бабанського, І. Беха, Д. Богоявленської, С. Бондаренко, В. Загвязинського, В. Кан-Калика, Н. Кічук, Н. Кузьміної та в роботах зарубіжних учених: Г. Андерсена, Ф. Беррона, Дж. Гетсельса, А. Маслоу, С. Медніка, А. Осборна, К. Роджерса та ін.
Було зроблено висновок, що з метою реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи необхідно враховувати наукові праці з досліджуваної проблеми: О. Богданової, М. Болдирєва, Г. Ващенка, Д. Донцова, А. Макаренка, О. Огієнка, Г. Победоносцева, С. Русової, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін. Також особливу увагу під час опрацювання наукової літератури було звернено на такі аспекти вивчення даної проблеми, як загальні положення щодо теорії й практики виховання та розвитку історико-педагогічного процесу (О. Сухомлинська, А. Бойко); теорію системно-цільового розвитку школи (Б. Гершунський, В. Кремінь, О. Сухомлинська); результати досліджень умов ефективності й структури інноваційних процесів (Н. Шиян, І. Якиманська); гуманістичні ідеї розвитку особистості (Ш.Амонашвілі, А.Маслоу); теорію самоактуалізації та самостворення особистості (Д. Дьюї, С. Фромм); психолого-педагогічної теорії цінностей (І. Бех, Р. Бернс); психолого-педагогічної теорії гуманізації на основі особистісно орієнтованої парадигми освіти і виховання (І. Бех, Р. Бернс).
Психолого-педагогічні аспекти цілісного розвитку особистості учня розглядаються в дослідженнях вітчизняних учених: Б. Ананьєва, В. Андреєва, Ю. Бабанського, І. Беха, Д. Богоявленської, С. Бондаренко, В. Загвязинського, В. Кан–Калика, Н. Кічук, Н. Кузьміної та в роботах зарубіжних учених: Г. Андерсена, Ф. Беррона, Дж. Гетцельса, А. Маслоу, С. Медніка, А. Осборна, К. Роджерса, К. Тейлора, Е. Торренса та ін.
Важливе значення в досліджуваній проблемі мають загальнотеоретичні і практичні роботи О.Богданової, М.Болдирєва, Г.Ващенка, Д.Донцова, А.Макаренка, О.Огієнка, Г.Победоносцева, С.Русової, В.Сухомлинського, К.Ушинського та ін.
На сучасному етапі розвитку громадського суспільства особливої актуальності набирає формування громадських та суспільних цінностей, що ґрунтується на усвідомленні кожним індивідом своєї належності до суспільства, власного місця в громадському й суспільному житті країни, на чесному виконанні обов’язків, дотримання норм суспільного життя, готовність до захисту Батьківщини. Саме ціннісні орієнтації особистості учня як утворення в структурі свідомості й самосвідомості людини, які зумовлюють низку її сутнісних особистісних характеристик, своєрідні показники міри соціалізації, категорії моралі в найвищому розумінні відіграють важливу роль. Надзвичайно цінним є для сучасної молоді формування національних цінностей, які визначаються специфікою національної культури, життєвого устрою й духовною спільністю кожного народу й відображають світогляд кожної людини, ставлення до життя, науки, виховання. Тому пріоритетними завданнями базових навчальних закладів є залучення учнів до вирішення тих проблем, які стоять перед суспільством: формування в юної особистості ціннісних орієнтирів життя, усвідомлення учнями важливості розв’язання актуальних проблем.
За результатами опрацьованої науково-педагогічної літератури за темою дослідно-експериментальної роботи розуміємо ціннісні орієнтації особистості як утворення в структурі свідомості й самосвідомості людини, які зумовлюють низку її сутнісних особистісних характеристик, своєрідні показники міри соціалізації, категорія моралі в найвищому розумінні.
Інше можливе тлумачення: «Ціннісні орієнтації – це осмислене ставлення людини до матеріальних і духовних цінностей, система її переконань, переваг, виражена у поведінці». Цінності формуються в результаті усвідомлення соціальним суб’єктом своїх потреб у співвідношенні їх із предметами навколишнього світу. Зв'язок між цінностями та поведінкою здійснюється за допомогою ціннісних орієнтацій, які людина обирає на основі норм. Ціннісна орієнтація - узагальнена система ціннісних уявлень, яка функціонує в настановах особи як цілісна одиниця і регулює її поведінку. Кінцевий результат ціннісного навчання не знання, а формування здатності свідомо оперувати ціннісними категоріями. На сучасному етапі розвитку громадянського суспільства особливої актуальності набирає формування громадських та суспільних цінностей, що ґрунтуються на усвідомленні кожним індивідом своєї належності до суспільства, власного місця в громадському й соціальному житті країни, на чесному виконанні своїх обов’язків, дотримання норм суспільного життя, готовність до захисту Батьківщини.
Національні цінності - визначаються специфікою національної культури, життєвого устрою й духовною спільністю кожного народу й відображають світогляд кожної людини, ставлення до життя, науки, виховання. Родинні цінності – результат життєвого відбору і моральних законів існування сім`ї, її світогляду і ставлення до навколишнього світу. Особистісні цінності – характеризують людину, визначають її особистісні риси, світоглядні позиції, усвідомлення себе і свого місця в житті.
З метою популяризації ідей дослідно-експериментальної роботи суттєво активізовано роботу сайтів базових навчальних закладів, де розміщена вся необхідна інформація щодо перебігу експерименту, створена рубрика запитань-відповідей-пропозицій, уведено структурний елемент «Експериментальна робота».
- Була налагоджена співпраці з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами для проведення спільної науково-дослідної, експериментальної та пошукової роботи,розміщуються нормативні документи та статті, презентації, фотоматеріали тощо. Паралельно триває робота над створенням термінологічного глосарію щодо експерименту.
18.11.2015 року були продовжені Угоди про співпрацю та педагогічне партнерство зі Львівським національним університетом ім. І.Франка; Лісотехнічним інститутом; Черкаською ССЗШ № 33 ім. В. Симоненка, Тернопільською гімназією № 1 ім. І. Франка. На засадах партнерства НВК співпрацює з гімназією № 12 м. Радом (РП), гімназіями А. Крафта (м. Швабах, Німеччина), Нойкірхен (Австрія), Академією бізнесу м. Середь (Республіка Словаччина). НВК активно долучається до міжнародного проекту eTwinning Plus Ukraine, в рамках якого співпрацює у онлайн-проектах з навчальними закладами України, Польщі, Угорщини, Словаччини, Німеччини, Австрії, Франції, Греції.
На високому науково-педагогічному рівні педагогічними колективами проведено районні, обласні та міжрегіональні заходи з теми експерименту.
Львівським НВК з поглибленим вивченням німецької мови «Спеціалізована школа І ступеня – гімназія» імені Василя Симоненка:
- Круглий стіл «Шляхи формування ціннісних орієнтацій учнів. Створення сприятливого середовища для їх формування» (23.11.2015р.);
- Нарада з питань створення термінологічного глосарію за темою експерименту ( 14.12.2015 р.) ;
- Семінар «Психологічна готовність педколективу до дослідно-експериментальної роботи навчального закладу» (для вчителів з низьким рівнем готовності до експерименту) – 14.04.2016р.
Миколаївською гімназію Миколаївської районної ради Львівської області:
- педагогічна рада (протокол від 30 жовтня 2015 р. № 8), де слухалися питання «Про затвердження плану роботи дослідно-експериментальної роботи в гімназії», «Створення творчих груп учителів за тематичними напрямами»;
- науково-методична рада (протокол від 25 листопада 2015 р. № 2) щодо забезпечення сприятливих організаційно-педагогічних умов реалізації завдань І етапу експерименту;
- інструктивно-методична нарада (протокол від 26 жовтня 2015 р. № 2), де обговорено тематику, проблематику дослідження, питання практичної реалізації ідей співробітництва та партнерства, саморегулювання і самоуправління професійно-педагогічною діяльністю вчителів в умовах дослідно-експериментальної роботи.
- методичне об’єднання вчителів української мови та літератури на тему «Створення сприятливого середовища для формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної складової в процесі навчання та виховання». Вчителі української мови та літератури Ощипок Н.Л. та Онишко Л.В. виступили на міжрегіональній науково-практичній конференції з проблеми «Ціннісні орієнтації в контексті вивчення літератури (української, зарубіжної)» (7 квітня 2016 року).
Львівським НВК з поглибленим вивченням німецької мови «Спеціалізована школа І ступеня – гімназія» імені Василя Симоненка:
Було вивчено стан психологічної готовності педагогічних працівників до дослідно-експериментальної діяльності. Згідно проведеної обробки результатів анкетування можна зробити висновок, що 75% педагогів відкриті інноваціям. Розуміють, що інноваційна діяльність є досить складною, потребує особливих знань і навичок. 10% належать до категорії поміркованого традиціоналізму. Педагоги вважають достатнім продовження колишньої думки, не вважають за потрібне робити альтернативою інновації. 15% педагогів віднеслися до категорії різкого консерватизму. Вони надають перевагу існуючим та установленим правилам.
30% педагогів вважають, що гіпотетично у разі залучення до експерименту буде дуже високий приріст продуктивності роботи, 60%- високий приріст і 10% педагогів вважають, що буде відсутній приріст продуктивності роботи.
Вивчена психологічна готовність батьків до співпраці зі школою. Висновок: 60% батьків відкриті інноваціям, бажають бути залучені до співпраці зі школою. Гіпотетичний приріст продуктивності роботи дитини з точки зору її батьків: 60% вважають, що продуктивність роботи буде висока, 30% - вважають, що приріст продуктивності буде відсутній, 10% вважають, що відбудеться спад продуктивності роботи дитини в межах експериментального проекту.
Проводилась діагностика індивідуальних цінностей учнів старших класів з метою визначення 10-ти мотиваційних типів, утворених певними цінностями, кожному з яких відповідає деяка мотиваційна мета. Ці типи задають загальну спрямованість учнів, а також орієнтують їх на конкретні цілі (за методикою Ш. Шварца).
На першому місці в учнів – саморегуляція - 25% (юнаки та дівчата передбачають момент включеності самопізнання та емоційно - ціннісне ставлення до себе). На другому місці – безпека-20% (це стан, вільний від проявів будь-якого насильства у взаємодії людей, здатність зберігати стійкість під опором внутрішніх або зовнішніх впливів, бути особисто захищеним). На третьому місці – стимулювання-15% (до дотриманого режиму, тренуватися у виконанні правил поведінки тощо). На четвертому – влада-10% (якщо її розглядати як самоцінність, то провідну роль тут відіграють позитивні емоційні переживання). На п’ятому – прихильність-8% (близькі, теплі, стійкі стосунки з одним із членів родини). На шостому – комформність-7% (схильність індивіда піддаватися думці групової більшості). На сьомому – традиції-5% ( особливо сімейні - основний засіб виховання, який піднімає самооцінку). На восьмому – самоорієнтація-4% (усвідомлений вибір з урахуванням особистісних можливостей). На дев’ятому і десятому вийшли гедонізм і досягнення - по 3% (головним в житті є отримання насолод та задоволення, для досягнень має бути мотивація до успіху).
Було проведено дослідженні старшокласників, де використовувалась методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча. Результати показали, що старшокласники віддають перевагу таким термінальним цінностям: здоров’я, щасливе сімейне життя, добрі та вірні друзі, любов (духовна і фізична). Недостатньо цінуються такі термінальні цінності як рівність, творчість, активне діяльне життя, краса, свобода як незалежність вчинків та дій.
Серед інструментальних цінностей старшокласники понад усе цінують: вихованість, життєрадісність, відповідальність, тверду волю, чесність. Менш за все опитувані звертають увагу на непримиренність до недоліків у собі та інших людях, завищені потреби, широту поглядів, терплячість, самоконтроль.
При аналізі даних дослідження виявилися деякі суперечності. Попри те, що такі цінності – цілі як «щасливе сімейне життя», «добрі і вірні друзі», «любов» посідають високу рангову позицію, інструментальні цінності «терплячість», «широта поглядів», «непримиренність до недоліків в собі та інших людях» не є для них значущими. З цього можна зробити висновок, що не всі старшокласники усвідомлюють цілі, які вони ставлять собі, а також шляхи їхньої реалізації.
Таким чином, покомпонентний аналіз психологічної готовності до інноваційної діяльності дає підстави зробити висновки, що педагогічний колектив школи на початку експерименту характеризується високим рівнем розвитку мотиваційно-цільового та ціннісно-смислового компонентів психологічної готовності до роботи, що свідчить про високу вмотивованість педагогів та особистісну значущість професійної діяльності. Загальний стан психологічної готовності педагогічного колективу до інноваційної (дослідно-експериментальної) діяльності за інтеграційним компонентом: низький рівень (27%); середній (45%), високий (23%).
З метою якісної організації психологічного супроводу експерименту на базі Миколаївської гімназії проводилися: круглий стіл «Як розвивати творчий потенціал учнів?» (15.09.2015), семінар «Як працювати з обдарованими дітьми?» (20.10.2015) й заняття з елементами тренінгу «Як покращити самооцінку?», «Як подолати стрес у навчанні?» (лютий 2016), які значно підвищили рівень психолого-педагогічних знань педагогів та учнів.
Використано методику визначення попереднього ставлення педагогів до експерименту, при аналізі психологічної готовності педагогічного колективу до дослідно-експериментальної роботи та методику визначення ставлення батьків до експерименту, методику визначення попереднього ставлення педагогів до експерименту через півроку після його початку ( за методикою Г. Айзенка, адаптований О.Г.Шмєльовим).При проведенні цього опитування були застосовані методи науково-педагогічного дослідження, зокрема анкетування у формі письмового опитування та тестування. В анкетуванні взяли участь 40 педагогів, 40 батьків. Результати інтерпретовано та зроблені висновки.
Методика визначення попереднього ставлення педагогів до експерименту.
- Більшість педагогів (58%) віддають перевагу новим експериментальним методикам, запозиченим із науково-професійної літератури; 25% - традиційному підходу, виробленому в результаті багаторічної трудової діяльності.
- Характерна відкритість інноваціям у абсолютної більшості педагогів (95%).
- Основною характеристикою гарного вчителя вважають відкритість новому досвіду та бажання підвищувати рівень свого професіоналізму (40%); індивідуальний підхід до кожного учня – (35%) педагогів.
- Для абсолютної більшості вчителів залучення до експерименту є можливістю отримати нові знання та навички, які удосконалять їх роботу (85%).
- Реалізація експериментальної програми відкриває нові перспективи перед вчителями, спонукає їх до саморозвитку (40%); здатна підвищити загальний рівень освіченості та морального виховання учнів (45%).
- Вчителі оцінили ефективність своєї роботи. Гіпотетичний приріст продуктивності становить у вчителів з дуже високим рівнем продуктивності становить -25% ( спад продуктивності), з високим +25% - високий приріст.
Методика визначення ставлення батьків до експерименту.
- Батьки вважають, що найбільш ефективною педагогічною стратегією для вчителя є безперервне впровадження у роботу нових методик, запозичених з науково-професійної літератури (75%) та використання методів і методик, рекомендованих досвідченими педагогами (25%).
- Інновації асоціюються з новими досягненнями та надбаннями у 100% батьків.
- Вважають основною характеристикою гарного вчителя індивідуальний підхід до кожного учня 67% батьків; спрямованість на високий загальний рівень знань 22%.
- Впровадження в гімназії експериментального проекту – це можливість отримати нові знання та навички, необхідні в подальшому житті, вважають 90% батьків.
- Впровадження експериментальної програми може бути цікавим для учнів, що говорить про поміркований традиціоналізм; програма може відкрити нові перспективи, підвищити загальний рівень освіченості, що говорить про відкритість інноваціям.
Методика визначення попереднього ставлення педагогів до експерименту через півроку після його початку
- 75% учителів впроваджують у свою роботу нові наукові та методичні елементи;
- відкриті інноваціям 40%, дотримуються поміркованого традиціоналізму 45%, різкі консерватори-17% вчителів;
- 30% вчителів не знають, чи учні розуміють суть експерименту;
- реалізація експериментальної програми не вплинула на роботу педагогів;
- 35% вважає, що впровадження експерименту впливає на загальний рівень підготовки учнів.
Протягом першого етапу дослідно-експериментальної роботи підготовлено та видано:
- Онишко Л.В. « На жертовник Свободи свій талант я кинув». Роман Петрів. Сторінки творчості. – Миколаїв, 2015. – 105 с.
- Ощипок Н.Л. Використання мемуарів на уроках української літератури. Методичні матеріали. – Миколаїв, 2015. – 40 с.
- Павлючик Л.М. «Ніщо не гине в світі духа марно, що творить дух…» (Творчість Уляни Кравченко на уроках української літератури та в позакласній роботі). – Миколаїв, 2015. – 72 с.
- Павлючик Л.М. Використання мультимедійних презентацій на уроках мови та літератури. Методичні матеріали. – Миколаїв, 2015. – 37 с.
- Шелепетень Н.А. Уроки літератури рідного краю. Методичні матеріали. – Миколаїв, 2015. – 79 с.
Звіт про завершення І (організаційно-підготовчого) етапу експерименту заслухано та обговорено на засіданнях педагогічних рад навчальних закладів, а також на засіданні кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол від 22 серпня 2016 № 5).
На ІІ (концептуально-діагностичному) етапі дослідно-експериментальної роботи планується:
розробка концепції формування ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної складової в процесі навчання та виховання (на базі визначених загальноосвітніх навчальних закладів);
визначення і теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних
|
>
