ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
22/06___2015 №669__
ЗАЯВКА
на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою
«Система формування ціннісних орієнтацій учнів засобами
мовно-літературної освіти» Львівського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти
на 2015 - 2020 роки
Актуальність дослідження
Реформування шкільної освіти вимагає пошуку нових шляхів удосконалення національного, патріотичного, ціннісного виховання учнів. Успішне його здійснення неможливе без переосмислення традиційних науково- методичних засад діяльності навчального закладу, ґрунтовного дослідження засобів та методів виховання учнів.
Міжнародний досвід свідчить про необхідність забезпечення компетентнісно спрямованої, якісної освіти, що відповідає освітнім запитам учнів, дозволяє їм вільно проявляти свої здібності й таланти.
Психолого-педагогічні аспекти цілісного, розвитку особистості учня розглядаються в дослідженнях вітчизняних учених: Б. Ананьєва, В. Андреєва, Ю. Бабанського, І. Беха, Д. Богоявленської, С. Бондаренко, В. Загвязинського, В. Кан-Калика, Н. Кічук, Н. Кузьміної та в роботах зарубіжних учених: Г. Андерсена, Ф. Беррона, Дж. Гетцельса, А. Маслоу, С. Медніка, А. Осборна, К. Роджерса, К. Тейлора, Е. Торренса та ін.
Важливе значення в досліджуваній проблемі мають загальнотеоретичні і практичні роботи О.Богданової, М.Болдирєва, Г.Ващенка, Д.Донцова, А.Макаренка, О.Огієнка, Г.Победоносцева, С.Русової, В.Сухомлинського, К.Ушинського та ін.
Актуальність даної проблеми обґрунтовується необхідністю виховувати свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду^ формування потреби та вміння жити у громадянському суспільстві з урахуванням свідомо набутих ціннісних орієнтацій.
Тому пріоритетними завданнями школи є залучення учнів до вирішення тих проблем, які стоять перед суспільством: формування' в юної особистості ціннісних орієнтирів життя, усвідомлення учнями важливості розв’язання актуальних проблем на рівні школи, міста, країни.
Питання формування в учнів основної та старшої школи гуманістичного світогляду, естетичних смаків шляхом прилучення до кращих здобутків мови, літератури й культури в процесі навчання та виховання залишається актуальним за всіх часів. Стратегічними настановами, виокремленими у компоненті галузі «Мови й літератури» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.1 1.201 1 № 1392), стає «формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій» засобами мовно-літературної складової, що є й основним завданням дослідно-експериментальної роботи.
Суспільні процеси останніх років у нашій державі засвідчили важливість розвитку морального й естетичного виховання', посилення і системного формування ціннісних орієнтацій учнів ЗНЗ як активних громадян сучасного соціуму.
Сфера естетичного виховання "безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси" (М. Фіцула), а в результаті - на всебічний, гармонійний розвиток особистості загалом. У процесі такої діяльності формується естетична свідомість, що являє себе через оцінки, смаки, погляди людини. Особливого значення під час проведення дослівно-експериментальної роботи за такою темою набуває психолого- педагогічний супровід на всіх етапах експериментальної роботи. Саме психологічна і соціальна служби мають обґрунтувати важливість і системність проведення роботи з формування ціннісних орієнтацій засобами мовно- літературної складової в процесі навчання та виховання.
Особливої відповідальності набуває й діяльність учителя мов і літератур, оскільки мовно-літературна шкільна освіта відкриває перед учнями невичерпну скарбницю духовних цінностей людства, вчить сприймати, аналізувати й інтерпретувати загалом текст і літературний твір у широкому культурному контексті, у зв’язках із іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості.
Саме особистими цінностями керуються наші учні у формуванні установок, зокрема, навчальних, в обранні стилю поведінки, напряму діяльності та соціальних репрезентацій.
Система життєвих цінностей, ідеалів, пріоритетів не сформовано і в більшості сучасних випускників. На жаль, можемо констатувати, що існування соціально незрілих, дезорієнтованих громадян, якими іноді без належного патріотичного й ціннісного виховання є молоді люди на етапі закінчення навчального закладу, становить пряму загрозу державі.
Тому, враховуючи результати психолого-педагогічних досліджень, особливо досягнення й відкриття вікової психології, науково обґрунтованим є зосередження уваги всіх учасників експерименту на учнів періоду ранньої - юності (15 - 18 років). Рання юність - це період становлення індивідуальності, формування нового ставлення до навколишнього, що можна порівняти з “внутрішньою революцією” (І. Кон). Старшокласники переходять до вищих рівнів абстрактного мислення, здатні усвідомлено оволодівати логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагальненням). Психолог І. Кон зазначає, що в період ранньої юності учнів цікавлять проблеми пошуку сенсу життя, свого місця в цьому світі й закономірностей розвитку. У старшокласників проявляється здатність до філософствування, а розвиток інтелекту безпосередньо пов’язаний із розвитком творчих здібностей, що передбачає прояв інтелектуальної ініціативи. Відповідно учні старших класів від пасивної позиції (сприймання готових знань) приходять до творчо-конструктивної діяльності з учителем й однолітками, накопичуючи при цьому власні ціннісні орієнтації, які стають внутрішніми переконаннями, уподобаннями й усвідомленими світоглядними позиціями на все подальше життя.
На початковому етапі запровадження дослідно-експериментальної роботи розуміємо ціннісні орієнтації особистості учня як утворення в структурі свідомості й самосвідомості людини, які зумовлюють низку її сутнісних особистісних характеристик, своєрідні показники міри соціалізації, категорія моралі в найвищому розумінні.
Інше можливе тлумачення: «Ціннісні орієнтації — це осмислене ставлення людини до матеріальних і духовних цінностей, система її переконань, переваг, виражена у поведінці».
Цінності формуються в результаті усвідомлення соціальним суб’єктом своїх потреб у співвідношенні їх із предметами навколишнього світу. Зв'язок між цінностями та поведінкою здійснюється за допомогою ціннісних орієнтацій, які людина обирає на основі норм. Ціннісна орієнтація - узагальнена система ціннісних уявлень, яка функціонує в настановах особи як цілісна одиниця і регулює її поведінку. Кінцевий результат ціннісного навчання не знання, а формування здатності свідомо оперувати ціннісними категоріями. На сучасному етапі розвитку громадянського суспільства особливої актуальності набирає формування громадських та суспільних цінностей, що ґрунтуються на усвідомленні кожним індивідом своєї належності до суспільства, власного місця в громадському й соціальному житті країни, на чесному виконанні своїх обов’язків, дотримання норм суспільного життя, готовність до захисту Батьківщини.
Національні цінності - визначаються специфікою національної культури, життєвого устрою й духовною спільністю кожного народу й відображають світогляд кожної людини, ставлення до життя, науки, виховання. Родинні цінності - результат життєвого відбору і моральних законів існування сім'ї, її світогляду і ставлення до навколишнього світу. Особистісні цінності - характеризують людину, визначають її особистісні риси, світоглядні позиції, усвідомлення себе і свого місця в житті.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що система формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти в процесі навчання та виховання буде ефективним за умов:
- створення цілісної системи навчально-виховного процесу, яка передбачає підтримку дітей, схильних до мовно-літературної творчості, розвиток та реалізацію їх здібностей;
- стимулювання творчої роботи учнів та педагогів;
- активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, схильних до мовно- літературної творчості;
- побудови змісту, форм та методів навчально-виховного процесу на теоретичних і методологічних засадах, які забезпечують створення у навчальному закладі освітнього середовища для виявлення та розвитку в учнів відповідних здібностей і обдарувань;
- організації навчальної, позаурочної та позашкільної роботи, яка передбачає свідоме формування в учнів ціннісних орієнтацій засобами мовно- літературної освіти;
- послідовного і цілеспрямованого запровадження інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток здібностей талановитих дітей, які в майбутньому можуть стати провідними науковцями в галузі мовно- літературної освіти;
- створення творчої атмосфери в педагогічному процесі; координації зусиль усіх учасників навчально-виховного процесу в цьому аспекті.
Об’єкт дослідження - навчально-виховний процес двох загальноосвітніх навчальних закладів.
Предмет дослідження - організаційно-методичні та психолого- педагогічні умови процесу формування в учнів ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної освіти у навчально-виховній діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
Мета дослідження полягає у створенні навчально-виховної системи з формування в учнів ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної освіти.
Завдання дослідно-експериментальної роботи:
- дослідити та проаналізувати у педагогічній теорії та практиці формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти;
- розробити та апробувати комплекс педагогічних технологій, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти;
- розробити й апробувати виховну систему формування ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної складової в процесі навчання та виховання;
- створити банк психолого-педагогічного інструментарію для діагностики рівнів сформованості ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти в процесі навчання та виховання;
- створити структурно-логічну модель формування ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної освіти у загальноосвітньому навчальному закладі;
- підготувати методичні рекомендації щодо впровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів виховної системи формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти.
Теоретико-методологічну основу експерименту становлять:
- загальні положення щодо теорії і практики виховання та розвитку історико-педагогічного процесу (В. Безрогов, М. Богуславський, А. Бойко, Г. Корнетов, І. Прокопенко, О. Сухомлинська та ін.);
- теорія системно-цільового розвитку школи (Б. Гершунський, В. Загвязинський, В. Кремень, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.);
- результати досліджень умов ефективності і структури інноваційних процесів (В. Безпалько, І. Лернер, І. Підласий, Н. Шиян, І. Якиманська та ін.);
- гуманістичні ідеї розвитку особистості (Ш. Амонашвілі, І. Бех, А. Вірковський, І. Зязюн, І Киреєв, В. Кремень, А. Маслоу, Н. Мойсеюк, П. Підласий, П. Перепелиця, К. Роджерс, Г. Тарасенко, І. Шевчук та ін.);
- теорія самоактуалізації та самостворення особистості (Д. Дьюі, Маслоу, С. Фромм та ін.);
- психолого-педагогічна теорія цінностей (І. Бех, О. Бодальов, Л. Божович, О. Вишневський, А. Здравомислов, Д. Леонтьєв та ін.);
- психолого-педагогічна теорія гуманізації виховного процесу на основі особистісно орієнтованої парадигми освіти і виховання (І. Бех, Р. Берне,Білоусова, О. Кононко, Т. Поніманська та ін.);
- загальні положення про індивідуальні відмінності (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн, Б. Тєплов та ін.);
- підходи до розуміння психологічних основ та структури обдарованості (Б. Скіннер, П. Торранс, В. Моляко, А. Петровський, К. Платонов, Рубінштейн, Т. Сущенко та ін.);
- положення про розвиток інтелектуального і творчого потенціалу особистості (Д. Богоявленська, В. Дружинін, С. Сисоєва, О. Кульчицька та ін.);
- принципи творчої активності учасників педагогічного процесу (К. Абульханова-Славська, Л. Божович, А. Здравомислов, В. Калошина, О. Клепіков, І. Кучерявий, О. Музика, Г. Тарасов, Н. Хусаїнова та ін.).
Науково-теоретичною основою дослідження є:
структура змісту освіти; інтелектуальний розвиток особистості з урахуванням індивідуальних особливостей;
навчання та виховання в інтересах особистості, суспільства, держави;
поєднання державного управління і громадського самоврядування у системі освіти;
концепція про розуміння текстів та творів мистецтва як складної, багатошарової структури;
взаємозалежність історії суспільства, історії культури та історії літератури;
психолого-педагогічні дослідження про особливості навчальної й пізнавальної діяльності учнів.
Для вирішення завдань експерименту використовуватимуться такі методи:
- теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) для вивчення нормативно-правових актів, документів і матеріалів з питань функціонування та перспектив розвитку освіти в Україні;
- історико-педагогічні (аналіз філософської, педагогічної, соціологічної, психологічної та методичної літератури) для обґрунтування теоретичних засад дослідження та визначення організаційно-педагогічних умов формування особистості, яка прагне до самовизначення, самовдосконалення та духовно- практичної самореалізації у навчально-вихованому процесі навчального закладу;
- емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, опитування, бесіди); соціометричні (моніторинг); прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик тощо).
Основний метод дослідження - комплексний експеримент.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у створенні концепції формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно- літературної освіти в процесі навчання та виховання.
Практичне значення дослідження полягає у розробці організаційно- педагогічних умов діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчально-виховний процес спрямований на забезпечення умов для формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти, створенні науково-методичного забезпечення (навчальних і методичних посібників, методичних рекомендацій тощо), яке може бути використане у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів.
Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься теоретико- методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу засобів, форм і методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, якісною і кількісною обробкою експериментальних даних'* систематичним моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься на всеукраїнських і обласних конференціях.
База експерименту:
- Львівський НВК з поглибленим вивченням німецької мови «Спеціалізована школа Т ступеня - гімназія» імені Василя Симоненка;
- Миколаївська гімназія Миколаївської районної ради Львівської області.
Строки проведення експерименту: 2015 - 2020 роки.
Етапи дослідно-експериментальної роботи:
І (організаційно-підготовчий етап (вересень 2015 р. - жовтень 2016 р):
проведення організаційних нарад, науково-методичних консультацій учасниками дослідно-експериментальної роботи з метою підготовки їх до інноваційної діяльності та вивчення змісту дослідно-експериментальної роботи;
вивчення інноваційного потенціалу, яким володіє педагогічний колектив, та визначення прогресивних педагогічних технологій, якими повинен володіти колектив для реалізації завдань експерименту;
проведення ґрунтовного аналізу:
філософської, педагогічної,
психологічної та методичної літератури з проблеми формування ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної складової; досвіду загальноосвітніх навчальних закладів щодо створення відповідного освітнього середовища, сприятливого для формування ціннісних орієнтацій засобами мовно- літературної складової;
інформаційне забезпечення експериментальної діяльності; визначення та уточнення функціональних обов’язків педагогічного колективу у системі вирішення завдань експерименту;
налагодження співпраці з вищими навчальними закладами, науково- дослідними інститутами та центрами для проведення спільної науково- дослідної, експериментальної та пошукової роботи;
організація роботи психолого-педагогічного супроводу експерименту;
формування творчих груп експериментального навчального закладу за темою дослідження;
проведення круглих столів, нарад, інших зібрань науковців і вчителів; підведення підсумків І (організаційно-підготовчого) етапу дослідно- експериментальної роботи.
ІІ (концептуально-діагностичний) етап (листопад 2016 р.- жовтень 2017 р.):
розробка концепції формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти в процесі навчання та виховання (на базі визначених загальноосвітніх навчальних закладів);
визначення і теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов для формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти в процесі навчання та виховання;
визначення критеріїв, показників та рівнів розвитку в учнів відповідних здібностей і обдарувань;
діагностування рівнів розвитку в учнів відповідних здібностей і обдарувань;
проведення діагностування творчих здібностей учнів, їх творчої активності та здатності до саморозвитку та самовдосконалення;
визначення індивідуальних траєкторій розвитку кожного учня з урахуванням його поглядів, інтересів, потреб, здібностей і талантів;
здійснення діагностики педагогічної компетентності педагогічних працівників навчального закладу з проблеми дослідження;
аналіз та відбір існуючих у педагогічній практиці інноваційних педагогічних технологій, методів та методик, які забезпечують розвиток здібностей талановитих дітей;
здійснення науково-теоретичної підготовки педагогічного колективу за темою експерименту;
підведення підсумків II (концептуально-діагностичного) етапу дослідно- експериментальної роботи.
III (формувальний) етап (жовтень 2017 р. - жовтень 2019 р.):
експериментальне впровадження концепції формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти в процесі навчання та виховання (на базі визначених загальноосвітніх навчальних закладів);
визначення змісту, форм та методів навчально-виховного процесу у навчальному закладі відповідно до проблеми дослідження;
впровадження у навчально-виховний процес навчального закладу інноваційних педагогічних технологій, методів, методик, які забезпечують розвиток здібностей талановитих дітей;
практична апробація навчального, навчально-методичного, методичного, управлінського забезпечення процесу виявлення та розвитку в учнів відповідних здібностей і обдарувань;
здійснення поточного діагностування творчих здібностей учнів, їх творчої активності та здатності до саморозвитку та самовдосконалення;
розробка основних компонентів методичної системи підготовки педагогів до активізації в учнів філологічної творчості та розвитку необхідних для неї
якостей;
підведення підсумків III (формувального) етапу дослідно- експериментальної роботи.
IV(узагальнювальннй) етап (листопад 2019 р. - листопад 2020 р.):
здійснення контрольного діагностування творчих здібностей учнів, їх творчої активності та здатності до саморозвитку та самовдосконалення;
здійснення аналізу ефективності впровадження концепції формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти в процесі навчання та виховання;
визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та завданнями;
визначення факторів та чинників, які впливають на підвищення ефективності навчально-виховного процесу в аспекті дослідження;
узагальнення досвіду роботи педагогічного колективу з проблеми дослідження;
поширення досвіду педагогічних працівників з проблеми дослідно- експериментальної роботи шляхом участі у науково-практичних конференціях, семінарах, проведення майстер-класів тощо;
організація та проведення всеукраїнської науково-практичної конференції «Система формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти»;
підведення підсумків дослідно-експериментальної роботи за темою «Система формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно- літературної освіти».
Очікувані результати:
створення ефективної цілісної виховної системи формування ціннісних орієнтацій учнів засобами мовно-літературної освіти;
усвідомлення педагогічним колективом сутності і структури поняття «ціннісні орієнтації», критеріїв і показників їх сформованості в учнівської молоді;
створення сприятливих умов для реалізації творчого потенціалу учнів, спрямованих на їх духовне, моральне, фізичне становлення та самовдосконалення; підвищення рівня соціальної активності особистості; високий рівень ціннісних орієнтацій засобами мовно-літературної освіти; високий рівень фахової компетентності педагогів; створення творчої атмосфери в педагогічному процесі.
Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи Науково-методична рада у складі:
Науковий керівник: Таранік-Ткачук Катерина Валеріївна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук, доцент.
Наукові консультанти:
Бех Іван Дмитрович, директор Інституту проблем виховання НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор;
Кириленко Світлана Володимирівна, начальник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, кандидат педагогічних наук;
Консультанти:
Пастушенко Наталія Миколаївна - заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
Крайня Марія Іванівна - викладач кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Координатор:
Кіян Ольга Іванівна, старший науковий співробітник відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, кандидат педагогічних наук.
Відповідальні виконавці:
Скоропад Ярослава Миколаївна - директор Львівського НВК імені Василя Симоненка з поглибленим вивченням німецької мови «Спеціалізована школа І ступеня - гімназія»;
Ониськів Ігор Теодорович - директор Миколаївської гімназії Миколаївської районної ради Львівської області.
Науковий керівник К. В. Таранік-Ткачук
Координатор О.І.Кіян
|
>
